Дай почути п'ять причин
Чому знову я один?
Серед людей й машин
І нових бракує тем
Я герой але інших поем
Розчиняються слова
Прокидаєшся хіба чи спиш?
І вже на пам'ять стеля
Хтось тебе замурував
Двері, вікна закривав
Дарма малюєш на папері
Розсипані зорі
Дорога ясна
Я певен, десь поряд зі мною вона
І грає в долонях
Пісня гучна
Так б'ється у скронях моя весна
Хоч не розумію що і як
Але жити більш не можу так
Мабуть, я добряче наламав
Пробач, але не бачив, не знав
Сонце поверніть на пагорби
Або ж хоча б ліхтарик паперовий
Невже, я замерзну до весни?
І залишусь невідомий
Я до весни, до весни
Залишусь невідомий
Я до весни, до весни
Скільки, маю ще пройти?
Підійматись падати
Контроль втрачати
А може є моя вина?
Що надірвана струна
Мовчиш, аж хочеться кричати
Стільки втратив, загубив
Не набрати, не знайти тепер
Неначе вітер в полі
Та ховатися між тим
Я не буду, я не з тих
Зберіг я фарби кольорові
Розсипані зорі
Дорога ясна
Я певен, десь поряд зі мною вона
І грає в долонях
Пісня гучна
Так б'ється у скронях моя весна
Весна
Хоч не розумію що і як
Але жити більш не зможу так
Мабуть, дійсно, щось я пропустив
Але не вкрав, але не вбив
Сонце поверніть на пагорби
Або ж хоча б ліхтарик паперовий
Невже, так і замерзну до весни?
І залишусь невідомий
Я до весни, до весни
Залишусь невідомий
Я до весни, до весни
Ту-ту-ду-ту-ру...
Залишусь невідомий
Я до весни, до весни
