Я йшов по воді і назад озирався;
А потім побачив тебе.
Тебе у воді, я отак закохався,
Веселка цариця небес…
Мені закортіло всі хмари за гору
Загнати і витерти бруд;
З обличчя і ніг, щоб унизити сором,
Навіки залишитись тут…
Хочеш я твоїм кольором буду,
Восьмим кольором, восьмим чудом.
Білим, я буду білим, як сніг,
Якщо ти ним бути дозволиш мені!
Хочеш я твоїм кольором буду,
Восьмим кольором, восьмим чудом.
Білим, я буду білим, як сніг,
Якщо ти ним бути дозволиш мені!
Дозволиш, я знаю, натягнуться струни,
Порвуться, і я полечу;
Я буду співати: «У небі літаю!»,
За мрію життям заплачу.
Я буду проміння за пальці тримати,
Гаряче, як жовті вогні;
І в губи безодню небес цілувати
Ніхто не завадить мені.
Хочеш я твоїм кольором буду,
Восьмим кольором, восьмим чудом.
Білим, я буду білим, як сніг,
Якщо ти ним бути дозволиш мені!
Хочеш я твоїм кольором буду,
Восьмим кольором, восьмим чудом.
Білим, я буду білим, як сніг,
Якщо ти ним бути дозволиш мені!
Я буду проміння за пальці тримати
Гаряче, як жовті вогні;
І в губи безодню небес цілувати
Ніхто не завадить мені…
Хочеш я твоїм кольором буду,
Восьмим кольором, восьмим чудом.
Білим, я буду білим, як сніг,
Якщо ти ним бути дозволиш мені!
Хочеш я твоїм кольором буду,
Восьмим кольором, восьмим чудом.
Білим, я буду білим, як сніг,
Якщо ти ним бути дозволиш мені!
