Друга ріка

Космоzoo

Ніби пошепки небу соромно,
Плаче холодом, білим золотом.
Ми різні, як два полюси.
Не питай мене скільки буду я,
Може ти — це я, ось і є життя.
Ми вільні, як два полюси.
Я не в гуморі, чи не в голосі,
П’яні в космосі, їм не холодно.
Ми різні, як два полюси.
Скільки вільних місць та чиїсь слова,
Залишись нам, болить голова.
Ми вільні, як два полюси.
Приспів:
Нині я живу, нині повернусь,
Я до тебе йду і не боюсь.
Нині я живу, ніби в космоzоо,
Я до тебе йду, ніби знову.
Тихо очі закривай,
Уяви що засинаєш.
Тут ми рівні…
А ти пробач, що налякав,
Я не буду більше, знай.
Тож полетіли…
Приспів:
Нині я живу, нині повернусь,
Я до тебе йду і не боюсь.
Нині я живу, ніби в космоzоо,
Я до тебе йду, ніби знову.